ДОРОГІ СТУДЕНТИ!
Для розвивання в молоді правильних орієнтирів, спрямованих на формування в у студентів погляду на важливість навчання я розробила навчальний проект "Вчітеся щоб знати, діяти і жити! ".
В проекті розглядаються питання , які є актуальними для сучасної молоді. Ви дізнаєтесь про те,чи можна жити без навчання?,
як навчання впливає на спілкування?,Чи достатньо вищої освіти для успішного майбутнього?
Сподіваюся, вам спобобається працювати зі мною.
«Вік живи, вік учись!»
(народна мудрість)
Формування культури спілкування
Формування культури спілкування – одна із важливих проблем навчання рідної мови
Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, потребою формування особистості, яка б відзначалася свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу, високою культурою спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Мета статті — звернути увагу на важливість постановки проблеми формування культури спілкування в учнів 5-6 класів у методиці навчання української мови, оскільки найголовнішою освітньою метою і завданням є різнобічний особистісний і мовленнєвий розвиток учнів. Реалізація нової освітньої мети насамперед передбачає усвідомлення того, що мова — це засіб збагачення, розвитку і реалізації мовлення кожної особистості.
Протягом життя кожен постійно контактує з іншими, спілкується з найрізноманітнішими людьми. У спілкуванні реалізується потреба однієї людини в іншій. Через нього люди організовують різні види теоретичної та практичної діяльності, обмінюються інформацією, взаємно впливають один на одного. У спілкуванні вони розвиваються фізично і духовно, формуються як суспільні об’єкти. Потреба у спілкуванні є первинною потребою людини, бо, спілкуючись, людина не тільки обмінюється інформацією з іншими людьми, а й звертається до них із проханням, подякою, запитанням чи вимогою, ставить собі за мету вплинути на співрозмовника, домогтися потрібної відповіді, дотримуючись при цьому культури спілкування.
У процесі свого розвитку суспільство поступово виробляє певні зразки поведінки, які визначають правила взаємодії та взаємостосунків між людьми і функціонують як суспільні норми. Ці норми у різних спільнотах можуть істотно відрізнятись. Етикету спілкування завжди притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Щодо мовленнєвого етикету українців, то в ньому відбито такі риси українців, як побожність, пошана до батьків, до жінки, демократизм, емоційність, естетизм та ін. Здавалося б, життєвий досвід, який поступово набувається, дає змогу розв’язати будь-які повсякденні питання. Але насправді лише одиниці самостійно відкривають правила спілкування, які допомагають уникати додаткових труднощів у стосунках з іншими людьми. У процесі спілкування формуються не лише пізнавальні можливості людини, а й інтегральні складові психічного життя: самооцінка, усвідомлення власного «Я» і відчуття його тотожності в будь-яких життєвих ситуаціях, виробляються критерії ставлення до інших людей і твін.
Усі ми бачимо і відчуваємо на собі повсякденно, що культура спілкування в суспільстві низька. Рівень дотримання мовленнєвого етикету, культури спілкування часом впливає на поведінку співрозмовника більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення. Мовленнєвий етикет має велике значення для життєдіяльності суспільства і для функціонування мови. Саме тут найбільш яскраво виявляється стан мовленнєвої культури, духовні цінності, етнічні риси суспільства, рівень стосунків між людьми. Етикетність спілкування полягає не тільки у нормативному застосуванні формул мовленнєвого етикету у стандартних ситуаціях. Вона охоплює комунікативну поведінку людини загалом. І чим вища у людини загальна культура, тим вища її культура спілкування з іншими.
Уже в ранньому віці в дитині закладаються основи культури, у тому числі і культури спілкування. Маючи певну базу, людина протягом свого життя прагне до підвищення своєї культури. До цього її підштовхує бажання постійно відкривати для себе щось нове в навколишньому світі. Якщо культура спілкування закладена в людині з дитинства і стає нормою її життя, то вона буде виявлятися і в екстремальних ситуаціях, тобто несвідомо. Мовленнєвий етикет формує поведінку людини — спонукає її поводитись у певний спосіб відповідно до конкретної ситуації, у якій дуже чітко можна побачити вплив мови на людину, на її поведінку.
Одним із засобів людського спілкування є мова — система словесних знаків, які використовуються як форма існування, засіб засвоєння і передавання суспільно-історичного досвіду людства.
Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, потребою формування особистості, яка б відзначалася свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу, високою культурою спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Мета статті — звернути увагу на важливість постановки проблеми формування культури спілкування в учнів 5-6 класів у методиці навчання української мови, оскільки найголовнішою освітньою метою і завданням є різнобічний особистісний і мовленнєвий розвиток учнів. Реалізація нової освітньої мети насамперед передбачає усвідомлення того, що мова — це засіб збагачення, розвитку і реалізації мовлення кожної особистості.
Протягом життя кожен постійно контактує з іншими, спілкується з найрізноманітнішими людьми. У спілкуванні реалізується потреба однієї людини в іншій. Через нього люди організовують різні види теоретичної та практичної діяльності, обмінюються інформацією, взаємно впливають один на одного. У спілкуванні вони розвиваються фізично і духовно, формуються як суспільні об’єкти. Потреба у спілкуванні є первинною потребою людини, бо, спілкуючись, людина не тільки обмінюється інформацією з іншими людьми, а й звертається до них із проханням, подякою, запитанням чи вимогою, ставить собі за мету вплинути на співрозмовника, домогтися потрібної відповіді, дотримуючись при цьому культури спілкування.
У процесі свого розвитку суспільство поступово виробляє певні зразки поведінки, які визначають правила взаємодії та взаємостосунків між людьми і функціонують як суспільні норми. Ці норми у різних спільнотах можуть істотно відрізнятись. Етикету спілкування завжди притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Щодо мовленнєвого етикету українців, то в ньому відбито такі риси українців, як побожність, пошана до батьків, до жінки, демократизм, емоційність, естетизм та ін. Здавалося б, життєвий досвід, який поступово набувається, дає змогу розв’язати будь-які повсякденні питання. Але насправді лише одиниці самостійно відкривають правила спілкування, які допомагають уникати додаткових труднощів у стосунках з іншими людьми. У процесі спілкування формуються не лише пізнавальні можливості людини, а й інтегральні складові психічного життя: самооцінка, усвідомлення власного «Я» і відчуття його тотожності в будь-яких життєвих ситуаціях, виробляються критерії ставлення до інших людей і твін.
Усі ми бачимо і відчуваємо на собі повсякденно, що культура спілкування в суспільстві низька. Рівень дотримання мовленнєвого етикету, культури спілкування часом впливає на поведінку співрозмовника більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення. Мовленнєвий етикет має велике значення для життєдіяльності суспільства і для функціонування мови. Саме тут найбільш яскраво виявляється стан мовленнєвої культури, духовні цінності, етнічні риси суспільства, рівень стосунків між людьми. Етикетність спілкування полягає не тільки у нормативному застосуванні формул мовленнєвого етикету у стандартних ситуаціях. Вона охоплює комунікативну поведінку людини загалом. І чим вища у людини загальна культура, тим вища її культура спілкування з іншими.
Уже в ранньому віці в дитині закладаються основи культури, у тому числі і культури спілкування. Маючи певну базу, людина протягом свого життя прагне до підвищення своєї культури. До цього її підштовхує бажання постійно відкривати для себе щось нове в навколишньому світі. Якщо культура спілкування закладена в людині з дитинства і стає нормою її життя, то вона буде виявлятися і в екстремальних ситуаціях, тобто несвідомо. Мовленнєвий етикет формує поведінку людини — спонукає її поводитись у певний спосіб відповідно до конкретної ситуації, у якій дуже чітко можна побачити вплив мови на людину, на її поведінку.
Одним із засобів людського спілкування є мова — система словесних знаків, які використовуються як форма існування, засіб засвоєння і передавання суспільно-історичного досвіду людства.
